"Рецепти нашого дитинства" - ПЛЯЦОК "МЕДОВИЙ"

"Я ніколи не забуду ці спогади із самісінького дитинства, коли ми маленькими приїжджали до бабусі в село. Ми чекали цих поїздок  увесь тиждень, а інколи і два, щоб втекти від міської суєти, шуму та гаму і поринути у чарівний світ природи.  А особливо ми чекали канікул і храмових свят, коли можна було залишитись у бабусі надовше.  Там, серед лісів та полів, земля відчиняла нам свої потаємні секрети і дарувала дивовижні запахи і звуки, недоступні в місті. Бо у бабусі пахло теплим молоком, свіжим огірком, духмяним медом, чорнобривцями, суничним  та яблуневим цвітом. У бабусі пахло казкою.  А  несамовиті запахи, що линули із її кухні,  часто не давали нам далеко відійти від хати, лоскотали ніз дрі , і в роті робилося млосно від очікування смакоти. Ми, яких годі було допроситися щось з'їсти протягом тижня в місті, у бабусі в селі  "молотили" за двох  здавалось би найпростіші страви:пузаті  вареники з тушкованою капустою чи картоплею з сиром, духмяні пишні  пироги з гречкою вприкуску з присоленим, щойно вирваним в городці свіжим  огірком, товчену картоплю зі свіжим кропом та кисляком. Але найсильніше ми чекали  недільного вечора. Бо ввечері бабуся застеляла тканою скатертиною з невибагливою вишиванкою стіл у садку, зап арювала липовий, шипшиновий чи м'ятний чай  і виносила ЙОГО!  Це був пляцок з безліччю тоненьких та духмяних медових коржів, які пеклися на лісовому меді і  перекладалися  засолодженою  домашньою сметаною . Пляцок випікався заздалегідь, за два дні до нашого прибуття, і очікував свого особливого часу виходу  "у світ" у холодному місці. Цей був фантастичний пляцок: високий, смугастий наче  бабусині бджоли, які дали мед для пляцка, з неповторним запахом лісового меду. І найголовніше - його можна було їсти губами. Він танув в роті, поширюючи там неймовірний аромат, який бився об піднебіння,  повільно піднімався вгору і просто  запаморочував. Нам уже не потрібно було ні чаю, ні молока до нього. Ми відкушували шматочок пляцка, закривали від щастя очі, глибоко набирали повітря у груди і широко усміхалися. Це було щастя. Малесеньке дитяче щастя у  нічному садку під  розквітлими  вишнями та яблунями серед величезного і незбагненного  навколишнього  дорослого світу .  І це  чарівне відчуття нам дарувала наша бабуся . Це відчуття  неможливо забути і досі


ПРОДУКТИ:

ТІСТО:

100 г вершкового масла

3 склянки(по 250 мл) пшеничного борошна

2 ч.л. соди

3 ст.л. лісового  меду

1 склянка цукру

2 яйця

КРЕМ:

400 г вершкового масла

400 мл домашньої сметани

350 мл згущеного молока(не вареного)

ПРИГОТУВАННЯ:

КОРЖІ:

Збити яйця і пів склянки цукру на пухку масу.  В товстостінному банячку сполучити масло та решту цукру. Нагрівати на невеличкому вогні, помішуючи, аж поки не розчиниться цукор. Далі докласти мед. Довести до кипіння і швидко докласти соду.  Відразу зняти з вогню. Маса дуже збільшиться в об'ємі. Дати вистигнути масі до 75 *С і влити збиту яєчну суміш, перемішати. Повернути масу на вогонь і  вмішати склянку просіяного борошна, далі  вмішати другу склянку. Зняти з вогню і вмішати третю склянку борошна.  Тісто розділити на 10 шматочків, кожен з яких розтачати дуже тонко, вирізати коржі та випекти до золотистого кольору при 180*С. На один корж піде 6-6 хвилин в духовці.

КРЕМ:

Масло кімнатної температури збити на пухку масу.Докладати по столовій ложці згущеного моло ка, постійно збиваючи. Далі докладати по столовій ложці сметани, але збивати далі  крем на найменших оборотах міксера, або навіть вручну.

Перемастити коржі кремом. Також кремом оформити верхи і боки пляцка та присипати крихтами від коржів. Відправити пляцок у холодильник мінімум на добу, а краще - на дві. Тоді його смак розкриється найповніше ."